Як говорити з підлітками про “Редан”:
поради від ювенальної поліції.
Останніми днями розголосу набула потенційно небезпечна діяльність руху “ПВК “Редан””. У зв’язку із цим Ювенальна поліція України дала поради щодо того, як говорити з підлітками про молодіжні субкультури.
Іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він або вона знаходять своє місце в молодіжному угрупуванні для самоствердження й самореалізації.
Деякі батьки можуть не підозрювати, що дитина належить до певної субкультури, яка толерує і заохочує девіантну поведінку.
Що робити батькам у такій ситуації?
- Спокійно, відкрито і прямо поспілкуватися з дитиною, надати їй можливість говорити, коли буде до цього готова, не підганяти її.
- Якщо дитина розповідає, куди вона ходить і як проводить свій час, батьки мають виявити якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; слід виявляти терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка.
- Потрібно опанувати інтернет-технології, мати власні акаунти в соцмережах, стати там другом своїй дитині.
- Щотижня слід аналізувати вміст сторінок дитини, уважно читати її публікації, вивчати групи, до яких вона приєдналася.
- “Познайомитися” з віртуальними друзями дитини, звертати увагу на фото й відео, що викликають її інтерес, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані.
- Показати дитині, що батьки піклуються про неї, запропонувати провести разом час.
- Зосередитися на тому, щоб показати дитині її переваги, знайти її сильні сторони, допомогти побачити себе унікальною особистістю.
- Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до батьків слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема, у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).
У зону ризику виявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в інтернеті не контролюють.
Родина на карантині!!!!!!!
До Вашої уваги
складові гармонійної самоізоляції))))))
Шановні батьки! Ми часто забуваємо, що прості речі оточують нас! Нашим дітям часто не вистачає простих слів, для того, щоб відчути себе потрібними!
Давайте ще раз нагадаємо собі зміст цих коротких фраз)))))
До Вашої уваги - ці прості фрази-слова))))))
9 фраз, які варто говорити своїм дітям кожен день.
“У кожного – своя скринька з ґудзиками”: чудовий текст, який варто прочитати усім батькам без виключення!
Як розвинути мотивацію дітей
Деякі батьки говорять про те, що їхня дитина не хоче навчатися та сподіваються, що зі зміною школи зміниться мотивація до навчання. Як правило, дитина не хоче відвідувати школу де їй нецікаво, де вона не отримує задоволення від шкільного процесу.Мотив (лат. motus – рух) – спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням потреб людини.Інтерес – це наявність пізнавальної потреби, і вона є в будь-якій дитині, головне її активізувати. Природнім мотивом навчальної діяльності є пізнавальний інтерес. Але не все в навчанні може викликати стійкий природний пізнавальний інтерес. Тому краще формувати та розвивати і пізнавальний, і соціальний типи навчальної мотивації. Навчальну мотивацію як пізнавальну, так і соціальну можна та потрібно формувати, використовуючи весь арсенал методів навчання: словесні, наочні, практичні, дидактичні та інші.Інтерес, як головна складова навчальної пізнавальної мотивації, поділяється на три ознаки:– позитивні емоції, які викликані діяльністю;– пізнавальна складова (я дізнався про щось нове);– результат (я це зробив).Дуже важливо, щоб процеси мислення, уваги, пам’яті під час виконання завдань стали ефективнішими. Для цього потрібно, щоб їх супроводжували сильні емоції (радість, гнів, здивування та ін.) Треба уникати непосильних труднощів та дуже повільного темпу викладання матеріалу.Методи формування пізнавального та соціального навчальних інтересів:· Методи формування пізнавального навчального інтересу: дискусія, диспут, метод опори на власний пережитий досвід, рольові ігри, створення проблемних ситуацій та ін.Як створити заняття емоційно-забарвленим? Невідомі та парадоксальні факти, складні та цікаві ситуації з життя відомих людей, незвичайні природні та соціальні явища можуть надихнути на створення особливого спілкування між вчителем, батьками та дитиною.· Методи формування соціального навчального інтересу: позитивний приклад (приклад успішного родича, батьків, відомої людини, найкраще того, ким захоплюється дитина); бесіди-переконання ( обов’язково поцікавтесь думкою самої дитини); практичне привчання до виконання вимог, пояснення, заохочення(обов’язковий контроль з боку батьків за виконанням тих чи інших доручень).Навчально-пізнавальні мотиви спочатку формуються, потім починають діяти автоматично як звичка, і нарешті у старшій школі стають усвідомленим вибором головної діяльності учня. Якісний розвиток інтелектуальних здібностей змалечку надає дитині більше шансів проявити та зберегти пізнавальний інтерес в навчанні. А головною запорукою успішності дитини є батьківська любов та гармонійне, розвиваюче спілкування щодня.Ось декілька способів спілкування з дитиною для формування її мотивації:1. “Давай подумаємо, де цьому можна навчитися?”В Інтернеті подивитися, запитати у когось, в бібліотеку за книжкою сходити.2. “Хочеш розповім, як я цьому навчилася?”Дитина часто відчуває себе такою, що нічого не вміє серед всемогутніх дорослих і було б добре їй показати, що не завжди так було і не завжди так буде.3. “Можливо є спосіб обійтися тим, що вмієш?”Не виходить намалювати баранчика – малюй баранчика в коробці. Це дасть впевненість у своїх силах і коли-небудь баранчик вигляне з коробки.4. “Спробуємо це зробити разом?”Часто за словами про невміння стоїть небажання дитини залишатися наодинці з важкою або нудною справою.5. “Давай я покажу тобі хитрий спосіб”.Зрозуміло, що дитині хочеться не вчитися чомусь, а вже вміти це робити. І іноді є спосіб навчитися швидко.6. “Хочеш навчитися або хочеш, щоб хтось зробив замість тебе?”Швидше за все дитина вибере другий варіант, але рано чи пізно дійде справа і до першого.7. “Давай розберемо цю велику справу на маленькі і з’ясуємо, з якими моментами ти зможеш впоратися, а з якими потрібно тобі допомогти.”8. “Нічого страшного, але у тебе добре виходить … (напишіть разом список успіхів)”.
Як допомогти дитині бути впевненою?! Актуально та важливо, батьки це опора для дитини любого віку! Відслідковуйте свої слова, вчинки та емоційні реакції! Поміркуйте які дії від Вас необхідні для впевненої поведінки Вашої дитини?!
Бережіть себе та підтримуйте один одного!
Мамо, говори зі мною про почуття. Я виросту - і буду розуміти себе.
Мамо, не забороняй мені плакати, злитися, сумувати, радіти. Будь справжньою, проявляй свої почуття, визнавай свої помилки.
Я виросту - і буду знати, що зі мною все ОК.
Мамо, підтримай мене, коли мені складно, коли я помиляюся, коли я зазнаю невдачі. Підтримай, замість того, щоб карати. Я виросту - і буду вміти підтримувати себе та інших.
Мамо, запитай у мене, що мені подобається, враховуй мої потреби і інтереси. Я виросту - і буду здатний піклуватися про себе та про інших.
Мамо, дозволь мені не любити те, що любиш ти. Чи не хотіти те, що хочеш ти. Чи не бути таким, яким хочеться тобі. Я виросту - я буду розуміти свої справжні бажання.
Мамо, дозволь мені відмовляти тобі, не погоджуватися з тобою, протестувати. Я виросту - і буду вміти говорити «ні».
Мамо, дай мені свободу, перестань контролювати мене. І тоді я виросту відповідальним.
Мамо, не квап мене ставати дорослим, дай мені побути дитиною. Дозволь мені бути слабким, маленьким, нужденним. І тоді я виросту вільним і незалежним.
Мамо, люби мне просто так. Я виросту - і буду відчувати себе цінним.
Мамо, будь зі мною поруч, поки я дитина. Я виросту - і не буду страждати від самотності.
І ще. Частіше обіймай мене, будь ласка.
Немає коментарів:
Дописати коментар